Англійська » Художня література в оригіналі » Fantasy » J. R. R. Tolkien (Hobbit)
Джон Ро́нальд Ру́ел То́лкін (англ. John Ronald Reuel Tolkien; 3 січня, 1892 — 2 вересня, 1973) — видатний англійський письменник, філолог-медієвіст, класик світової літератури ХХ ст. та один із фундаторів жанрового різновиду фантастики — фентезі, всесвітню славу якому приніс роман «Володар Перснів».
До середини 30-их рр. XX ст. Дж. Р. Р. Толкін лишався маловідомим літератором, чиї поезії з'являлися або в профільних філологічних журналах, або у випадкових публікаціях. Однак уже у воєнні роки (після Битви на Соммі) він займався конструюванням вторинного чарівного світу і писав історії про нього, результатом чого став корпус авторських міфів, уперше оприлюднених у «Книгах утрачених переказів» у 1983 — 1984 рр., а дві найвизначніші сюжетні лінії (про Берена та Лутієн і Туріна Турамбара) розвинулися у цілком незалежні поеми, надруковані у «Піснях Белеріанду» (1985). Остання, до речі, за сприянням сина письменника К. Дж. Р. Толкіна, була зрештою ще й утілена у прозі — у книзі «Діти Гуріна» (2007).
Уся сукупність легенд та міфів про вигаданий світ Середзем'я за життя Дж. Р. Р. Толкіна так ніколи оприлюднена і не була. Видавці ні до, ні після успіху «Гобіта» не наважувалися їх видавати, побоюючись
незвичності жанру, обраного автором. Останній планував зробити із них додаток до «Володаря Перстенів», котрий мав би бути надрукований разом із романом, проте і на цей крок (з ринкових та загальноекономічних
міркувань) видавництва не пішли. В останні роки життя Дж. Р. Р. Толкін захопився суттєвим перекроюванням легенд, складених раніше, тому до послідовного, цілісного вигляду їх так і не довів. Уперше світ їх побачив за редакцією К. Дж. Р. Толкіна під назвою «Сильмариліон» у 1977 р., а згодом — у вигляді різноманітних чернеткових записів із розлогими коментарями того самого К. Дж. Р. Толкіна — у перших 5-ти (ранні версії) і 10-му та 11-му томах (пізні версії) «Історії Середзем'я».
Крім творів, пов'язаних із вторинним світом майбутніх «Гобіта» та «Володаря Перстенів», Дж. Р. Р. Толкін писав різноманітні історії для своїх дітей, зокрема «Листи від Різдвяного Діда», «Містер Блісс», «Роверандом», «Коваль із Великого Вуттона» та «Фермера Джайлса з Хему», переважна більшість яких була вперше оприлюднена лише після феноменального успіху «Володаря Перстенів», коли саме ім'я автора було запорукою фінансової вигоди від видання.
«Гобіт» і «Володар Перстнів»
Досить несподіваний зсув у творчості від епічних історій про світ Середзем'я до того, що згодом стало дитячою чарівною казкою «Гобіт», за свідченнями самого Дж. Р. Р. Толкіна, відбувся спонтанно і несподівано. Під час перевірки студентських контрольних робіт йому трапився не зрозуміло чому залишений чистим аркуш, на котрому письменник вивів слова: «У норі під землею жив собі гобіт». Потім письменник пояснював, що «не знав і не знаю, чому я це зробив».
Книга була написана між 1930-им і 1935-им рр. і спочатку читалася дітям. У 1936 р. про її існування дізнався агент лондонського видавництва «Джордж Аллен енд Анвін» Сьюзан Деґналл (англ. Susan Dagnall). Книгу схвально зустріли читачі, і видавець замовив Дж. Р. Р. Толкіну продовження історії про пана Більбо Беґґінса.
І без того популярний, роман злетів до статусу культового під час молодіжного руху хіпі середини 60-их рр. XX ст. Цьому, безперечно, посприяло піратське (а тому дешеве) видання роману американським идавництвом «Ейс букс» (англ. Ace Books) 1965-го р.
За життя письменник більше не надрукував жодного твору, пов'язаного із вигаданим світом Середзем'я, якщо не враховувати книжечки дитячих віршів «Пригоди Тома Бомбадила» (1962), чиї персонажі існували ще до появи «Володаря Перстенів» і були включені в нього з цілком інших на те причин. Тому поява у 1977 р. «Сильмариліону», збірки квазілегенд із ранньої історії всесвіту «Гобіта» та названого вище роману, скомпільованої сином Дж. Р. Р. Толкіна Крістофером та майбутнім популярним фентезійним письменником Ґаєм Кевріелом Кеєм, укотре посилила інтерес до творчості Толкіна.